Вітаємо на сайті нашого закладу!
Меню сайту
Нормативна база
Новини ЗОШ №3 [138]
Новий закон «Про освіту»: ключові новели [1]
Атестація вчителів
Предметні тижні

Стенд, присвячений "Тижню англійської мови"


План заходів,

 спрямованих на популяризацію та активізацію вивчення англійської мови,

 у Рокитнянському районі Київської області на 2016 рік



Термін виконання



Продовжувати доповнювати рубрику ”Рік англійської мови“ на сайті Рокитнянської ЗОШ I-III ступенів №3 інформаційними та навчальними матеріалами з англійської мови


Вересень-грудень 2016 року

Керівник та члени творчої групи


Провести Всеукраїнський тиждень англійської мови

З 12 по 18 грудня 2016 року

Керівник та члени творчої групи; учні школи


Підготовка та участь школярів у Всеукраїнській учнівській олімпіаді з англійської мови

Жовтень-листопад 2016 року

Вчителі англійської мови


Відвідувати районні семінари-практикуми для вчителів англійської мови

Протягом 2016-2017 н. р.

Керівник та члени творчої групи


Провести лекції, виховні години, засідання за круглим столом, дискусійні клуби, театральні постановки присвячені пам҆яті Вільяма Шекспіра

Вересень-грудень 2016 року

Керівник та члени творчої групи; учні школи


Висвітлити на сайті Рокитнянської ЗОШ I-III ступенів №3 інформацію про проведення заходів з англійської мови, присвячених пам҆яті Вільяма Шекспіра

Вересень-грудень 2016 року

Керівник та члени творчої групи


Вчителям англійської мови продовжувати брати участь у роботі тренінгів, вебінарів та круглих столів з питань ”Рееалізації соціокультурного компоненту у процесі вивчення іноземних мов “


Керівник та члени творчої групи


Продовжувати удосконалювати навчально-методичне забезпечення для підготовки випускників до ЗНО з англійської мови:

  • різноманітність тренувальних тестів (читання);
  • творчі письмові роботи на різну тематику.


Керівник та члени творчої групи


Продовжувати проведення круглого столу для учнів “Діалог культур” з метою виховання в учнів почуття любові до своєї батьківщини, до її народних традицій


Керівник та члени творчої групи


Провести вечори з англійськими піснями та віршами, конкурсами малюнків та плакатів на різні теми з підписами англійською мовою

Вересень-грудень 2016 року

Керівник та члени творчої групи; учні школи


Підвести підсумок проведення року англійської мови у Рокитнянській ЗОШ I-III ступенів №3

Грудень 2016 року

Керівник та члени творчої групи



10 things you didn’t know

 about William Shakespeare

Shakespeare’s father held a lot of different jobs,

and at one point got paid to drink beer

The son of a tenant farmer, John Shakespeare was nothing if not upwardly mobile. He arrived in Stratford-upon-Avon in 1551 and began dabbling in various trades, selling leather goods, wool, malt and corn. In 1556 he was appointed the borough’s official “ale taster,” meaning he was responsible for inspecting bread and malt liquors. The next year he took another big step up the social ladder by marrying Mary Arden, the daughter of an aristocratic farmer who happened to be his father’s former boss. John later became a moneylender and held a series of municipal positions, serving for some time as the mayor of Stratford. In the 1570s he fell into debt and ran into legal problems for reasons that remain unclear.

Shakespeare married an older woman

 who was three months pregnant at the time

In November 1582, 18-year-old William wed Anne Hathaway, a farmer’s daughter eight years his senior. Instead of the customary three times, the couple’s intention to marry was only announced at church once—evidence that the union was hastily arranged because of Anne’s eyebrow-raising condition. Six months after the wedding, the Shakespeares welcomed a daughter, Susanna, and twins Hamnet and Judith followed in February 1585. Little is known about the relationship between William and Anne, besides that they often lived apart and he only bequeathed her his “second-best bed” in his will.

Shakespeare’s parents were probably illiterate,

and his children almost certainly were

Nobody knows for sure, but it’s quite likely that John and Mary Shakespeare never learned to read or write, as was often the case for people of their standing during the Elizabethan era. Some have argued that John’s civic duties would have required basic literacy, but in any event he always signed his name with a mark. William, on the other hand, attended Stratford’s local grammar school, where he mastered reading, writing and Latin. His wife and their two children who lived to adulthood, Susanna and Judith, are thought to have been illiterate, though Susanna could scrawl her signature.

Nobody knows what Shakespeare did

between 1585 and 1592

To the dismay of his biographers, Shakespeare disappears from the historical record between 1585, when his twins’ baptism was recorded, and 1592, when the playwright Robert Greene denounced him in a pamphlet as an “upstart crow.” The insult suggests he’d already made a name for himself on the London stage by then. What did the newly married father and future literary icon do during those seven “lost” years? Historians have speculated that he worked as a schoolteacher, studied law, traveled across continental Europe or joined an acting troupe that was passing through Stratford. According to one 17th-century account, he fled his hometown after poaching deer from a local politician’s estate.

Shakespeare’s plays feature the first written instances

of hundreds of familiar terms

William Shakespeare is believed to have influenced the English language more than any other writer in history, coining—or, at the very least, popularizing—terms and phrases that still regularly crop up in everyday conversation. Examples include the words “fashionable” (“Troilus and Cressida”), “sanctimonious” (“Measure for Measure”), “eyeball” (“A Midsummer Night’s Dream”) and “lackluster” (“As You Like It”); and the expressions “foregone conclusion” (“Othello”), “in a pickle” (“The Tempest”), “wild goose chase” (“Romeo and Juliet”) and “one fell swoop” (“Macbeth”). He is also credited with inventing the given names Olivia, Miranda, Jessica and Cordelia, which have become common over the years (as well as others, such as Nerissa and Titania, which have not).

We probably don’t spell Shakespeare’s name correctly—but,

then again, neither did he

Sources from William Shakespeare’s lifetime spell his last name in more than 80 different ways, ranging from “Shappere” to “Shaxberd.” In the handful of signatures that have survived, the Bard never spelled his own name “William Shakespeare,” using variations or abbreviations such as “Willm Shakp,” “Willm Shakspere” and “William Shakspeare” instead. However it’s spelled, Shakespeare is thought to derive from the Old English words “schakken” (“to brandish”) and “speer” (“spear”), and probably referred to a confrontational or argumentative person.

Shakespeare’s epitaph wards off

 would-be grave robbers with a curse

William Shakespeare died on April 23, 1616, at the age of 52—not bad for an era when the average life expectancy ranged between 30 and 40 years. We may never know what killed him, although an acquaintance wrote that the Bard fell ill after a night of heavy drinking with fellow playwright Ben Jonson. Despite his swift demise, Shakespeare supposedly had the wherewithal to pen the epitaph over his tomb, which is located inside a Stratford church. Intended to thwart the numerous grave robbers who plundered England’s cemeteries at the time, the verse reads: “Good friend, for Jesus’ sake forbeare, / To dig the dust enclosed here. Blessed be the man that spares these stones, / And cursed be he that moves my bones.” It must have done the trick, since Shakespeare’s remains have yet to be disturbed.

Shakespeare wore a gold hoop earring—or so we think

Our notion of William Shakespeare’s appearance comes from several 17th-century portraits that may or may not have been painted while the Bard himself sat behind the canvas. In one of the most famous depictions, known as the Chandos portrait after its onetime owner, the subject has a full beard, a receding hairline, loosened shirt-ties and a shiny gold hoop dangling from his left ear. Even back in Shakespeare’s time, earrings on men were trendy hallmarks of a bohemian lifestyle, as evidenced by images of other Elizabethan artists. The fashion may have been inspired by sailors, who sported a single gold earring to cover funeral costs in case they died at sea.



North America’s 200 million starlings

have Shakespeare to thank for their existence


William Shakespeare’s works contain more than 600 references to various types of birds, from swans and doves to sparrows and turkeys. The starling—a lustrous songbird with a gift for mimicry, native to Europe and western Asia—makes just one appearance, in “Henry IV, Part 1.” In 1890 an American “bardolator” named Eugene Schiffelin decided to import every kind of bird mentioned in Shakespeare’s oeuvre but absent from the United States. As part of this project, he released two flocks of 60 starlings in New York’s Central Park. One hundred twenty years later, the highly adaptable species has taken over the skies, becoming invasive and driving some native birds to the brink of extinction.

Some people think Shakespeare was a fraud

How did a provincial commoner who had never gone to college or ventured outside Stratford become one of the most prolific, worldly and eloquent writers in history? Even early in his career, Shakespeare was spinning tales that displayed in-depth knowledge of international affairs, European capitals and history, as well as familiarity with the royal court and high society. For this reason, some theorists have suggested that one or several authors wishing to conceal their true identity used the person of William Shakespeare as a front. Proposed candidates include Edward De Vere, Francis Bacon, Christopher Marlowe and Mary Sidney Herbert. Most scholars and literary historians remain skeptical about this hypothesis, although many suspect Shakespeare sometimes collaborated with other playwrights.

    "To be, or not to be" is the opening phrase of a soliloquy spoken by Prince Hamlet in the so-called "nunnery scene"[1] of William Shakespeare's play Hamlet. Act III, Scene I.

   Although called a soliloquy, Hamlet is far from alone since Ophelia is pretending to read while she waits for Hamlet to notice her, and Claudius and Polonius, who have set Ophelia there in order to overhear their conversation and find out if Hamlet is really mad or only pretending, are hiding behind an arras. Even so, Hamlet seems to consider himself alone. In the speech, Hamlet contemplates death and suicide, bemoaning the pain and unfairness of life but acknowledging that the alternative might be worse. The meaning of the speech is heavily debated but seems concerned with Hamlet's hesitation to directly and immediately avenge his father's murder (discovered in Act I) on his uncle, stepfather, and new king Claudius.

To be, or not to be, that is the question:
Whether 'tis Nobler in the mind to suffer
The Slings and Arrows of outrageous Fortune,
Or to take Arms against a Sea of troubles,
And by opposing end them: to die, to sleep
No more; and by a sleep, to say we end
The Heart-ache, and the thousand Natural shocks
That Flesh is heir to? 'Tis a consummation
Devoutly to be wished. To die, to sleep,
To sleep, perchance to Dream; aye, there's the rub,
For in that sleep of death, what dreams may come,
When we have shuffled off this mortal coil,
Must give us pause. There's the respect
That makes Calamity of so long life:
For who would bear the Whips and Scorns of time,
The Oppressor's wrong, the proud man's Contumely, [F: poor]
The pangs of despised Love, the Law’s delay, [F: disprized]
The insolence of Office, and the Spurns
That patient merit of the unworthy takes,
When he himself might his Quietus make
With a bare Bodkin? Who would Fardels bear, [F: these Fardels]
To grunt and sweat under a weary life,
But that the dread of something after death,
The undiscovered Country, from whose bourn
No Traveller returns, Puzzles the will,
And makes us rather bear those ills we have,
Than fly to others that we know not of.




   Romeo and Juliet is a tragedy written by William Shakespeare early in his career about two young star-crossed lovers whose deaths ultimately reconcile their feuding families. It was among Shakespeare's most popular plays during his lifetime and, along with Hamlet, is one of his most frequently performed plays. Today, the title characters are regarded as archetypal young lovers.

   Romeo and Juliet belongs to a tradition of tragic romances stretching back to antiquity. The plot is based on an Italian tale translated into verse as The Tragical History of Romeus and Juliet by Arthur Brooke in 1562, and retold in prose in Palace of Pleasure by William Painterin 1567. Shakespeare borrowed heavily from both, but expanded the plot by developing a number of supporting characters, particularly Mercutio and Paris. Believed to have been written between 1591 and 1595, the play was first published in a quarto version in 1597. The text of the first quarto version was of poor quality, however, and later editions corrected the text to conform more closely with Shakespeare's original.

   Shakespeare's use of his poetic dramatic structure (especially effects such as switching between comedy and tragedy to heighten tension, his expansion of minor characters, and his use of sub-plots to embellish the story) has been praised as an early sign of his dramatic skill. The play ascribes different poetic forms to different characters, sometimes changing the form as the character develops. Romeo, for example, grows more adept at the sonnet over the course of the play.

    Romeo and Juliet has been adapted numerous times for stage, film, musical and opera venues. During the English Restoration, it was revived and heavily revised by William DavenantDavid Garrick's 18th-century version also modified several scenes, removing material then considered indecent, and Georg Benda's Romeo und Julie omitted much of the action, and added a happy ending. Performances in the 19th century, including Charlotte Cushman's, restored the original text, and focused on greater realism



Виховний захід «Велика Британія та великі британці»

15 вересня у Рокитнянській ЗОШ I-III ступенів №3 було проведено виховний захід «Велика Британія та великі британці», на якому були присутні учні середніх та старших класів. Організатори заходу – учні 11-го класу (Якименко М., Шандренко Н., Бабич В., Байда А.) підготували пізнавальну програму та відтворили справжню атмосферу Великої Британії.



Виховний захід англійською мовою  «Подорож у країну казок»

У рамках мовної практики 12 жовтня  у Рокитнянській ЗОШ I-III ступенів №3 було проведено захід англійською мовою «Подорож у країну казок».

Учні 9-го класу представили казку «Попелюшка на новий лад» іноземною мовою.

До своїх ролей учні ретельно добирали костюми, виготовляли декорації відповідно до сюжету казки.

Під час репетицій виникали деякі труднощі, але учні подолали їх, успішно впоравшись із поставленими завданнями.






14 грудня 2016 року – День англійської мови “Shakespeare’s Day”



У Рокитнянській ЗОШ I-III ступенів №3  тривають заходи, присвячені Року англійської мови в Україні. З 12 грудня проводиться Тиждень англійської мови. Розпочався він з виставок плакатів на тему «Пам҆яті Вільяма Шекспіра». За яскраві та змістовні плакати учні 10-х та 11-х класів отримали солодкі призи.

Конкурс плакатів, присвячених пам'яті Вільяма Шекспіра

Літературний вечір, присвячений пам'яті великого Вільяма Шекспіра

Більше чотирьох століть відділяють нас від того часу, коли жив і творив великий Вільям Шекспір. Багато геніальних драматургів створили після нього дивовижні драми, комедії, але рівних йому в цій області назвати неможливо. Про Шекспіра написано сотні книг.

Увесь тиждень з 12 по 16 грудня у Рокитнянській ЗОШ I-III ступенів №3  присвячений генію Шекспіра. Проводиться конкурс плакатів до його найвідоміших п'єс. У кабінеті інформатики працює кінозал, де всі охочі можуть подивитися екранізації його великих творів.


 В Рік англійської мови з бібліотекою

Учні 7-8-х класів долучились до ініціативи бібліотеки у Рокитнянській ЗОШ I-III ступенів №3  проведення тижня англійської мови, що стало своєрідним внеском до Року англійської мови в Україні, і відвідали виставку літератури «Англійська мова - мова міжнародного спілкування».


Літературний вечір, присвячений 140-річчю від дня народження Джека Лондона

«Головне призначення людини - жити, а не існувати». Ці слова належать видатному американському письменникові Джеку Лондону. У Рокитнянській ЗОШ I-III ступенів №3 було проведено тематичний вечір, присвячений 140-річчю від дня народження письменника. Учні 10-х та 11-х класів  розповіли про життєвий шлях і літературну творчість Джека Лондона, про історію створення його книг.


Конкурс «Знавець англійської мови»

Протягом 2016 року У Рокитнянській ЗОШ I-III ступенів №3  під керівництвом вчителів проходив конкурс «Знавець англійської мови».

Одним із завдань вчителів було проведення конкурсу серед учнів 11-го класу «Знавець англійської мови» з метою підвищення інтересу старшокласників до вивчення англійської мови. Багато уваги було приділено аналізу рівня знань англійської мови серед учнів різних шкіл у різних країнах, вивченню їх інтересів та вподобань.


Гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія
Збережи життя
Національна дитяча гаряча лінія
Вхід на сайт
Для учнів
Корисні посилання
«  Листопад 2023  »
Друзі сайту